1. Словник української мови у 20 томах

відвірчуватися

ВІДВІ́РЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДВЕРТІ́ТИСЯ, ти́ться, док., рідко.

Те саме, що відкру́чуватися 1; відгвинчуватися.

Велика кулька припаяна до стрижня, а маленька відвірчується (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвірчуватися — відві́рчуватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відвірчуватися — ВІДВІРЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДВЕРТІ́ТИСЯ, титься, док., рідко. Те саме, що відкру́чуватися 1; відгвинчуватися. Словник української мови в 11 томах