1. Словник української мови у 20 томах

відвірчувати

ВІДВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВЕРТІ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., що, рідко.

Те саме, що відкру́чувати 1; відгвинчувати.

Відвертівши гайки кріплення і знявши пошкоджене колесо автомобіля, він поклав його на землю (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвірчувати — відві́рчувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відвірчувати — -ую, -уєш, недок., відвертіти, -рчу, -ртиш, док., перех., рідко. Те саме, що відкручувати 1); відгвинчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвірчувати — ВИКРУ́ЧУВАТИ (повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати, виймати що-небудь укручене, загвинчене), ВІДКРУ́ЧУВАТИ, ВИГВИ́НЧУВАТИ, ВІДГВИ́НЧУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВІДВІ́РЧУВАТИ рідко, ВІДШРУБО́ВУВАТИ рідко, ВИШРУБО́ВУВАТИ рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  4. відвірчувати — ВІДВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВЕРТІ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., перех., рідко. Те саме, що відкру́чувати 1; відгвинчувати. Відвірчувати гайку. Словник української мови в 11 томах