1. Словник української мови у 20 томах

відвінувати

ВІДВІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, діал.

Наділити посагом.

Багач буде вінувати кіньми та волами, Мене ненька відвінує чорними бровами (з народної пісні);

Він мав лише півхати і дві грядки в городі, та ще й сестру мав відвінувати (Н. Кобринська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвінувати — відвінува́ти дієслово доконаного виду наділити приданим діал. Орфографічний словник української мови
  2. відвінувати — -ую, -уєш, док., перех., діал. Наділити приданим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвінувати — ВІДВІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал. Наділити приданим. Він мав лише півхати і дві грядки в городі, та ще й сестру мав відвінувати (Кобр., Вибр., 1954, 193). Словник української мови в 11 томах