1. Словник синонімів української мови

відвірчувати

ВИКРУ́ЧУВАТИ (повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати, виймати що-небудь укручене, загвинчене), ВІДКРУ́ЧУВАТИ, ВИГВИ́НЧУВАТИ, ВІДГВИ́НЧУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВІДВІ́РЧУВАТИ рідко, ВІДШРУБО́ВУВАТИ рідко, ВИШРУБО́ВУВАТИ рідко. — Док.: ви́крутити, відкрути́ти, ви́гвинтити, відгвинти́ти, розкрути́ти, ви́вертіти, відверті́ти, відшрубува́ти, ви́шрубувати. Не слід сильно затягувати холодну свічку (на теплому двигуні машини).., її потім буде важко викрутити (з газети); Відкручувати гвинти й порушувати пломби (в телевізорі) не можна (з журналу); Той, що в погонах, зареготавсь і почав вигвинчувати шомпола (А. Головко); — За півгодини я відгвинтив покришку (О. Донченко); Піновану пляшку (Івась) виймав, шрубок одшрубував (дума).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвірчувати — відві́рчувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відвірчувати — -ую, -уєш, недок., відвертіти, -рчу, -ртиш, док., перех., рідко. Те саме, що відкручувати 1); відгвинчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвірчувати — ВІДВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВЕРТІ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., що, рідко. Те саме, що відкру́чувати 1; відгвинчувати. Відвертівши гайки кріплення і знявши пошкоджене колесо автомобіля, він поклав його на землю (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. відвірчувати — ВІДВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВЕРТІ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., перех., рідко. Те саме, що відкру́чувати 1; відгвинчувати. Відвірчувати гайку. Словник української мови в 11 томах