відгадувати

ВІДГА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДГАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

Давати правильну відповідь на загадку; розкривати щось невідоме за допомогою здогаду.

Так йому у вічі й дивиться, думку його відгадує, бо Павлусь за ввесь день і пари з рота не пустить (О. Стороженко);

Отаман відгадував майже кожен порух Нечепиної душі, тільки не подавав знаку, навпаки, намагався підбадьорити, підвеселити жартом (Ю. Мушкетик);

Дідона зараз одгадала, Чого сумує пан Еней (І. Котляревський);

І радіє Балькаїза, Мов дитина, якщо владар Загадки не відгадає (Леся Українка);

// кого, що, розм. Пізнавати, розпізнавати.

– Люди для мене дуже, дуже інтересні, – говорив задумчиво [задумливо] далі, – ще більше, як природа. Люблю в них вглиблятися, відгадувати їх (О. Кобилянська);

Треба вміти відгадати друга (Л. Дмитерко);

// Давати яке-небудь пояснення або тлумачення снам.

– Недурно мені сю ніч чорна собака снилася, – похваливсь голова. – Жінка одгадувала: напасть... Так воно й є! (Панас Мирний);

– Я без тебе давно сон відгадала (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відгадувати — відга́дувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відгадувати — Здогадуватися, розпізнавати; (сон) пояснювати, тлумачити. Словник синонімів Караванського
  3. відгадувати — -ую, -уєш, недок., відгадати, -аю, -аєш, док., перех. Давати правильну відповідь на загадку; розкривати щось невідоме за допомогою здогаду. || Давати яке-небудь пояснення або тлумачення снам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відгадувати — УГА́ДУВАТИ (ВГА́ДУВАТИ) (за певними особливостями, ознаками чого-небудь робити правильні висновки, розкривати справжню суть чого-небудь), ВІДГА́ДУВАТИ, РОЗГА́ДУВАТИ, РОЗПІЗНАВА́ТИ. — Док.: угада́ти (вгада́ти), відгада́ти, розгада́ти, розпізна́ти. Словник синонімів української мови
  5. відгадувати — Відга́дувати, -га́дую, -га́дуєш; відгада́ти, -да́ю, -да́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. відгадувати — ВІДГА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДГАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Давати правильну відповідь на загадку; розкривати щось невідоме за допомогою здогаду. Словник української мови в 11 томах
  7. відгадувати — Відгадувати, -дую, -єш сов. в. відгадати, -даю, -єш, гл. 1) Отгадывать, отгадать. Біла рілля, а чорне насіння: хто вміє — посіє, хто зна — й одгада. Ном., стр. 303, № 472. Бабусенько да голубонько, відгадай мені сон. Чуб. 2) Отвѣчать, отвѣтить. Словник української мови Грінченка