1. Словник української мови в 11 томах

відгадувати

ВІДГА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДГАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Давати правильну відповідь на загадку; розкривати щось невідоме за допомогою здогаду.

Так йому у вічі й дивиться, думку його відгадує, бо Павлусь за ввесь день і пари з рота не пустить (Стор., І, 1957, 58);

Рибалки відгадують зміни погоди по чайках (Наука.., 7, 1956, 24);

Дидона зараз одгадала, Чого сумує пан Еней (Котл., І, 1952, 82);

І радіє Балькаїза Мов дитина, якщо владар Загадки не відгадає (Л. Укр., IV, 1954, 191);

розм. Розпізнавати.

Треба вміти відгадати друга (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 66);

// Давати яке-небудь пояснення або тлумачення снам.

— Недурно мені сю ніч чорна собака снилася, — похваливсь голова. — Жінка одгадувала: напасть… Так воно й є! (Мирний, II, 1954, 40);

— Я без тебе давно сон відгадала (Донч., III, 1956, 165).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відгадувати — відга́дувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відгадувати — Здогадуватися, розпізнавати; (сон) пояснювати, тлумачити. Словник синонімів Караванського
  3. відгадувати — -ую, -уєш, недок., відгадати, -аю, -аєш, док., перех. Давати правильну відповідь на загадку; розкривати щось невідоме за допомогою здогаду. || Давати яке-небудь пояснення або тлумачення снам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відгадувати — ВІДГА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДГАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Давати правильну відповідь на загадку; розкривати щось невідоме за допомогою здогаду. Так йому у вічі й дивиться, думку його відгадує, бо Павлусь за ввесь день і пари з рота не пустить (О. Словник української мови у 20 томах
  5. відгадувати — УГА́ДУВАТИ (ВГА́ДУВАТИ) (за певними особливостями, ознаками чого-небудь робити правильні висновки, розкривати справжню суть чого-небудь), ВІДГА́ДУВАТИ, РОЗГА́ДУВАТИ, РОЗПІЗНАВА́ТИ. — Док.: угада́ти (вгада́ти), відгада́ти, розгада́ти, розпізна́ти. Словник синонімів української мови
  6. відгадувати — Відга́дувати, -га́дую, -га́дуєш; відгада́ти, -да́ю, -да́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. відгадувати — Відгадувати, -дую, -єш сов. в. відгадати, -даю, -єш, гл. 1) Отгадывать, отгадать. Біла рілля, а чорне насіння: хто вміє — посіє, хто зна — й одгада. Ном., стр. 303, № 472. Бабусенько да голубонько, відгадай мені сон. Чуб. 2) Отвѣчать, отвѣтить. Словник української мови Грінченка