1. Словник української мови у 20 томах

відгвинтити

ВІДГВИНТИ́ТИ див. відгви́нчувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відгвинтити — відгвинти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відгвинтити — див. відгвинчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відгвинтити — ВИКРУ́ЧУВАТИ (повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати, виймати що-небудь укручене, загвинчене), ВІДКРУ́ЧУВАТИ, ВИГВИ́НЧУВАТИ, ВІДГВИ́НЧУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВІДВІ́РЧУВАТИ рідко, ВІДШРУБО́ВУВАТИ рідко, ВИШРУБО́ВУВАТИ рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  4. відгвинтити — ВІДГВИНТИ́ТИ див. відгви́нчувати. Словник української мови в 11 томах