відгвинтити
ВИКРУ́ЧУВАТИ (повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати, виймати що-небудь укручене, загвинчене), ВІДКРУ́ЧУВАТИ, ВИГВИ́НЧУВАТИ, ВІДГВИ́НЧУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВІДВІ́РЧУВАТИ рідко, ВІДШРУБО́ВУВАТИ рідко, ВИШРУБО́ВУВАТИ рідко. — Док.: ви́крутити, відкрути́ти, ви́гвинтити, відгвинти́ти, розкрути́ти, ви́вертіти, відверті́ти, відшрубува́ти, ви́шрубувати. Не слід сильно затягувати холодну свічку (на теплому двигуні машини).., її потім буде важко викрутити (з газети); Відкручувати гвинти й порушувати пломби (в телевізорі) не можна (з журналу); Той, що в погонах, зареготавсь і почав вигвинчувати шомпола (А. Головко); — За півгодини я відгвинтив покришку (О. Донченко); Піновану пляшку (Івась) виймав, шрубок одшрубував (дума).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відгвинтити — відгвинти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відгвинтити — див. відгвинчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відгвинтити — ВІДГВИНТИ́ТИ див. відгви́нчувати. Словник української мови у 20 томах
- відгвинтити — ВІДГВИНТИ́ТИ див. відгви́нчувати. Словник української мови в 11 томах