1. Словник української мови у 20 томах

відгомонок

ВІ́ДГОМОНОК, нку, ч., рідко.

Зменш. до ві́дгомін.

Сад, ще повний гомону, луною повторює в найдальших кутках відгомонки проминулого співу (Дніпрова Чайка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відгомонок — ві́дгомонок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. відгомонок — -нку, ч. Зменш. до відгомін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відгомонок — ВІ́ДГОМОНОК, нку, ч. Зменш. до ві́дгомін. Сад, ще повний гомону, луною повторює в найдальших кутках відгомонки проминулого співу (Дн. Чайка, Тв., 1960, 87). Словник української мови в 11 томах