відгомонок

ві́дгомонок

-нку, ч.

Зменш. до відгомін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відгомонок — ві́дгомонок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. відгомонок — ВІ́ДГОМОНОК, нку, ч., рідко. Зменш. до ві́дгомін. Сад, ще повний гомону, луною повторює в найдальших кутках відгомонки проминулого співу (Дніпрова Чайка). Словник української мови у 20 томах
  3. відгомонок — ВІ́ДГОМОНОК, нку, ч. Зменш. до ві́дгомін. Сад, ще повний гомону, луною повторює в найдальших кутках відгомонки проминулого співу (Дн. Чайка, Тв., 1960, 87). Словник української мови в 11 томах