відгортатися
ВІДГОРТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДГОРНУ́ТИСЯ, орну́ся, о́рнешся, док.
1. тільки 3 ос. Відхилятися від звичайного положення (про одяг, волосся і т. ін.).
Поруч з нею стоїть Роман, певно, милується з неї: рука його по-молодечому підкручує вуса, волосся відгорнулося від лоба, очі виблискують – ставний козак! (Л. Старицька-Черняхівська);
* Образно. Вони [хмари] повагом пропливали над селом .. і десь зникали, повагом одгортаючись на схід до низького сірого обрію (Г. Епік);
Неначе поділ ночі відгорнувся перед нею (Валерій Шевчук).
2. Відсторонятися від кого-небудь.
Пригорнулась дівчина до козака, як сонечко зійшло, а відгорнулася, як сонечко зайшло (Сл. Гр.).
3. тільки недок. Пас. до відгорта́ти 1, 2.
Раптом край килима одгортається, виходить Кочубей (Г. Колісник).
Значення в інших словниках
- відгортатися — відгорта́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відгортатися — -аюся, -аєшся, недок., відгорнутися, -орнуся, -орнешся, док. 1》 тільки 3 ос. Відхилятися від звичайного положення (про одяг і т. ін.). 2》 Відсторонятися від кого-небудь, переставати лащитися до когось. 3》 тільки недок. Пас. до відгортати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відгортатися — ВІДГОРТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДГОРНУ́ТИСЯ, орну́ся, орне́шся, док. 1. тільки 3 ос. Відхилятися від звичайного положення (про одяг і т. ін.). Відгортається пола, кожуха; *Образно. Вони [хмари] повагом пропливали над селом.. Словник української мови в 11 томах