1. Словник української мови у 20 томах

віддавна

ВІДДА́ВНА, присл.

З давніх-давен, з давніх часів.

Поети славили в піснях віддавна Україну (Леся Українка);

Віддавна смілості й одвазі Шумить по всесвіту хвала (М. Рильський);

// розм. Давно, дуже давно.

Віддавна Захар Беркут прийшов був до того твердого переконання, що як чоловік сам один серед громади слабий.., так і одна громада слаба (І. Франко);

– Мужики мають право на землю. Не ми обробляємо землю, а вони. Ну, от. Я і кажу се оддавна... (М. Коцюбинський);

І по її серці розплилося таке щастя, така надземна розкіш, таке внутрішнє вдоволення, якого не зазнала вже віддавна (А. Крушельницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддавна — відда́вна прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. віддавна — пр., здавна, ВІДВІКУ, з давнього-давна, з давніх-давен, з давніх часів, хтозна-відколи, віддавна-давнього, спрадавна, перед віками, відколи світ світом. Словник синонімів Караванського
  3. віддавна — присл. З давніх-давен, із давніх часів. || розм. Давно, давним-давно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. віддавна — див. давно; здавна Словник синонімів Вусика
  5. віддавна — ЗДА́ВНА (з давніх часів), ВІДДА́ВНА, СПРАДА́ВНА підсил., З ДА́ВНІХ-ДАВЕ́Н підсил., З ДА́ВНЬОГО-ДА́ВНА підсил., ЗДАВЕ́Н розм., ЗРО́ДУ підсил. розм., ЗРО́ДУ-ВІ́КУ (ЗРО́ДУ-ЗВІ́КУ) підсил. розм., ЗДАВЕ́Н-ДА́ВНА діал., ЗДА́ВНУ діал. Словник синонімів української мови
  6. віддавна — Відда́вна, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. віддавна — ВІДДА́ВНА, присл. З давніх-давен, з давніх пір, з давніх часів. Поети славили в піснях віддавна Україну (Л. Укр., І, 1951, 317); Віддавна смілості й одвазі Шумить по всесвіту хвала (Рильський, 1, 1956, 316); // розм. Давно, давним-давно. Словник української мови в 11 томах