1. Словник синонімів української мови

віддавна

ЗДА́ВНА (з давніх часів), ВІДДА́ВНА, СПРАДА́ВНА підсил., З ДА́ВНІХ-ДАВЕ́Н підсил., З ДА́ВНЬОГО-ДА́ВНА підсил., ЗДАВЕ́Н розм., ЗРО́ДУ підсил. розм., ЗРО́ДУ-ВІ́КУ (ЗРО́ДУ-ЗВІ́КУ) підсил. розм., ЗДАВЕ́Н-ДА́ВНА діал., ЗДА́ВНУ діал., СПОЗАДА́ВНА (СПОЗАДА́ВНЯ) рідко. Очеретом тут здавна вкривають хати, з очерету господар ставить довкола садиби лісу-загорожу (О. Гончар); З давніх-давен через село Медвин пролягає лебединий шлях (М. Стельмах); Був собі дід та баба. З давнього-давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили (Т. Шевченко); Здавен було марю: коли б мені сила, то я б у той храм таємничий вступила, де світять крізь пітьму науки дива (Леся Українка); Так здобув народ свободу, що про неї мріяв зроду (Л. Первомайський); Здавен-давна він привик, що його серце стискається при в'їзді в руське село (І. Франко); Хіба ж ти не помітив по ній, що вона й здавну навіжена була? (Марко Вовчок); Був у нас мальований глечик для води, спозадавня був (С. Васильченко). — Пор. 2. давно́, споконві́ку.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддавна — відда́вна прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. віддавна — пр., здавна, ВІДВІКУ, з давнього-давна, з давніх-давен, з давніх часів, хтозна-відколи, віддавна-давнього, спрадавна, перед віками, відколи світ світом. Словник синонімів Караванського
  3. віддавна — присл. З давніх-давен, із давніх часів. || розм. Давно, давним-давно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. віддавна — ВІДДА́ВНА, присл. З давніх-давен, з давніх часів. Поети славили в піснях віддавна Україну (Леся Українка); Віддавна смілості й одвазі Шумить по всесвіту хвала (М. Рильський); // розм. Давно, дуже давно. Словник української мови у 20 томах
  5. віддавна — див. давно; здавна Словник синонімів Вусика
  6. віддавна — Відда́вна, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. віддавна — ВІДДА́ВНА, присл. З давніх-давен, з давніх пір, з давніх часів. Поети славили в піснях віддавна Україну (Л. Укр., І, 1951, 317); Віддавна смілості й одвазі Шумить по всесвіту хвала (Рильський, 1, 1956, 316); // розм. Давно, давним-давно. Словник української мови в 11 томах