віддзвеніти
ВІДДЗВЕНІ́ТИ, ни́ть, док.
1. Закінчити, перестати дзвеніти.
Вже давно оддзвеніли трамваї і в будинках погасли огні (В. Сосюра);
* Образно. Відгуло, віддзвеніло жнивне літо, і гарячі кольори степу наче пригасли, потьмяніли (з публіц. літ.).
2. перен. Перестати звучати; відлунати (про пісню, мелодію і т. ін.).
Віджурилась, віддзвеніла пісня на шляху, зникли вершники вдалині (М. Стельмах);
Вечірнє сонце, дякую за день!.. За те, що вчора встигло оддзвеніти (Л. Костенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віддзвеніти — віддзвені́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- віддзвеніти — -нить, док. 1》 Перестати дзвеніти. 2》 перен. Перестати звучати; відлунати (про пісню і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- віддзвеніти — ВІДДЗВЕНІ́ТИ, ни́ть, док. 1. Перестати дзвеніти. Оддзвеніли панські ковані підкови, В камені відбивши свій кривавий слід, — Ти синів найкращих, сивоглавий Львове, Обираєш нині на новий похід (Рильський, І, 1956, 204)... Словник української мови в 11 томах