1. Словник української мови у 20 томах

віддзеркалюватися

ВІДДЗЕРКА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДДЗЕРКА́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док.

1. Відбиватися на гладкій поверхні чого-небудь.

У спокійній воді віддзеркалюється кожна гілочка, одсвічується кожний барвистий мазок (І. Волошин);

Сонце вставало з-за гір. Вершина Казбеку раптом засіяла самоцвітами, стільки променів віддзеркалилося на ній (В. Собко);

* Образно. Наша мить – це краплина, в якій віддзеркалилась вічність (Є. Гуцало).

2. перен. Виявлятися назовні (про почуття, переживання і т. ін.).

Оля ще не наважується тріумфувати, але на її обличчі вже віддзеркалюється внутрішня радість (Ірина Вільде);

Мамина посмішка віддзеркалилася на личках дітей (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддзеркалюватися — віддзерка́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. віддзеркалюватися — -ююся, -юєшся, недок., віддзеркалитися, -люся, -лишся, док. 1》 Відбиватися на гладкій поверхні чого-небудь. 2》 перен. Виявлятися назовні (про почуття, переживання тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віддзеркалюватися — ВІДДЗЕРКА́ЛЮВАТИСЯ (давати зображення на гладкій поверхні чого-небудь), ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДСВІ́ЧУВАТИСЯ, ВІДОБРАЖА́ТИСЯ в чому, ВІДОБРА́ЖУВАТИСЯ в чому, ВІДКИДА́ТИСЯ розм. — Док.: віддзерка́литися, відби́тися, відобрази́тися, відки́нутися. Словник синонімів української мови
  4. віддзеркалюватися — ВІДДЗЕРКА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДДЗЕРКА́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. Відбиватися на гладкій поверхні чого-небудь. У спокійній воді віддзеркалюється кожна гілочка, одсвічується кожний барвистий мазок (Вол., Озеро.. Словник української мови в 11 томах