віддзеркалювати

ВІДДЗЕРКА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДДЗЕРКА́ЛИТИ, лю, лиш, док., що.

1. тільки 3 ос. Давати зображення предмета на гладкій поверхні чого-небудь.

Блискуча, навоскована підлога віддзеркалювала його нечищені похідні чоботи (О. Полторацький);

Віконце оддзеркалювало їхні обличчя і далеке небо з синюватими хмаринками (П. Автомонов);

Коли затихне вітер у деревах І води віддзеркалять рідний дім, .. Згадай про них, товаришів незмінних – Степовиків, поморів, шахтарів (М. Рильський).

2. перен. Виявляти, виражати внутрішні якості, властивості.

Чи її обличчя віддзеркалювало мажорний настрій батька, чи опромінювалось своїм, внутрішнім почуттям, але вираз щастя відверто світився на ньому (Л. Дмитерко);

// Відтворювати, відображати, передавати що-небудь.

Створення нової законодавчої бази в сфері оподаткування повинно віддзеркалювати традиції існуючої податкової системи та відповідати світовим тенденціям розвитку податкових систем (з наук.-попул. літ.);

Назовемо [назвемо] тут ім'я Шопена, що з такою зворушливістю й глибиною, з такою грацією і вогнем віддзеркалив музикальну душу своєї вітчизни (М. Рильський).