1. Великий тлумачний словник сучасної мови

віддзеркалювати

віддзерка́лювати

-юю, -юєш, недок., віддзеркалити, -лю, -лиш, док., перех.

1》 тільки 3 ос.Давати зображення предмета на гладкій поверхні чого-небудь.

2》 перен. Виявляти, виражати внутрішні якості, властивості.

|| Відображати що-небудь у літературі, мистецтві тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддзеркалювати — віддзерка́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. віддзеркалювати — (світло) відбивати, відсвічувати; (у творі) відображати; (настрій) виявляти, розкривати. Словник синонімів Караванського
  3. віддзеркалювати — ВІДДЗЕРКА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДДЗЕРКА́ЛИТИ, лю, лиш, док., що. 1. тільки 3 ос. Давати зображення предмета на гладкій поверхні чого-небудь. Блискуча, навоскована підлога віддзеркалювала його нечищені похідні чоботи (О. Словник української мови у 20 томах
  4. віддзеркалювати — ВІДДЗЕРКА́ЛЮВАТИ (давати зображення предмета на гладкій поверхні чого-небудь), ВІДБИВА́ТИ, ВІДСВІ́ЧУВАТИ, ВІДОБРАЖА́ТИ рідше, ВІДОБРА́ЖУВАТИ рідше. — Док.: віддзерка́лити, відби́ти, відсвіти́ти, відобра́зити. Словник синонімів української мови
  5. віддзеркалювати — ВІДДЗЕРКА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДДЗЕРКА́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. тільки 3 ос. Давати зображення предмета на гладкій поверхні чого-небудь. Блискуча, навоскована підлога віддзеркалювала його нечищені похідні чоботи (Полт., Дит. Словник української мови в 11 томах