1. Словник української мови у 20 томах

віддзьобувати

ВІДДЗЬО́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДДЗЬО́БАТИ, аю, аєш, док., що.

Дзьобаючи, відділяти що-небудь від чогось; від'їдати (про птахів).

Ніч у цім степу старокнязівськім не співає солов'єм, лише стогне грозою, а птаство не колоски віддзьобує на ланах, лише очі полеглим у полі (із журн.);

Віддзьобувати шматок хліба.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддзьобувати — віддзьо́бувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. віддзьобувати — див. віддзьобати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віддзьобувати — ВІДДЗЬО́БУВАТИ (дзьобаючи, відокремлювати що-небудь від чогось, їсти), ВІДКЛЬО́ВУВАТИ. — Док.: віддзьо́бати, відклюва́ти. Словник синонімів української мови
  4. віддзьобувати — ВІДДЗЬО́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДДЗЬО́БАТИ, аю, аєш, док., перех. Дзьобаючи, відділяти що-небудь від чогось; від’їдати (про птахів). Словник української мови в 11 томах