1. Словник української мови у 20 томах

віддиматися

ВІДДИМА́ТИСЯ, ВІДДУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДДУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

1. Важко і з шумом дихати.

Шинкар стояв за стойкою, мов не до його річ, – тільки почервонів та знай оддимався (Панас Мирний);

Морем плив тюлень. Часом він пірнав .. Потім показувався знов. Віддувався, випускав повітря з грудей, бризкаючи краплинами (М. Трублаїні).

2. тільки 3 ос. Ставати опуклим; випинатися.

Мене зустрів добродій, страшніший від інших з обличчя і в якого кишені віддимались ще більш, ніж в інших (В. Самійленко);

Незграбно на всі боки стирчав і оддувався на їй недоладно вдягнутий кольоровий крам (С. Васильченко);

Його губи віддулися, лице зморщилось (І. Франко).

3. тільки віддува́тися, розм. Відчувати наслідки помилок, промахів, нести відповідальність перев. за інших.

Соломії його оглядини справили втіху, і вона гукнула до сестер: – Чого ж ви? Чи я сама мушу за всіх віддуватися? (із журн.);

Всі очікували, що міський голова відгукнеться на запрошення і прибуде на збори, але цього, на превеликий жаль водоканальців, не сталося – натомість за міську владу довелося віддуватися його заступникові з комунальних питань (з газ.).

4. тільки недок. Пас. до віддима́ти, віддува́ти.

Нарешті вітрило нашого судна почало віддиматися вітром (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддиматися — віддима́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. віддиматися — і віддуватися, -аюся, -аєшся, недок., віддутися, -уюся, -уєшся, док. 1》 Важко та з шумом дихати. 2》 тільки 3 ос. Ставати опуклим; випинатися. 3》 тільки недок. Пас. до віддимати, віддувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віддиматися — ВИПИНА́ТИСЯ (видаватися, виступати наперед, убік під час напруження, руху), ВІДДИМА́ТИСЯ, ВІДДУВА́ТИСЯ, П'ЯСТИ́СЯ рідше, ПНУ́ТИСЯ рідше; ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ (також назад); ВІДКОПИ́ЛЮВАТИСЯ розм., ЗАКОПИ́ЛЮВАТИСЯ розм. (звич. про губи). — Док. Словник синонімів української мови
  4. віддиматися — ВІДДИМА́ТИСЯ і ВІДДУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДДУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. Важко та з шумом дихати. Шинкар стояв за стойкою, мов не до його річ, — тільки почервонів та знай оддимався (Мирний, II, 1954, 128); Морем плив тюлень. Словник української мови в 11 томах