віддихатися
ВІДДИ́ХАТИСЯ див. віддиха́тися.
ВІДДИХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, ВІДДИ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДДИ́ХАТИСЯ, відди́хаюся, відди́хаєшся і відди́шуся, відди́шешся, док.
1. Відновлювати рівномірне дихання після порушення його внаслідок бігу, напруженої праці і т. ін.
Ускочив [Щур] у гурт, оддихається, піт витирає (С. Васильченко);
Він сопів, віддихувався і водив навколо очманілими очима (З. Тулуб);
Ніна віддихалась, неначе після швидкого бігу, випросталась, закинула руки за голову, і серце заспокоїлось (О. Копиленко);
– Я піду ще раз, тільки трохи оддишуся (О. Іваненко).
2. тільки док., розм. Отямитися після непритомності, приступу, стресу і т. ін.
Як .. почули, що щось стогне, та побачили кров, то тільки тоді ледве теплого зняли з коня та на вітер, – тільки не скоро оддихався, трохи дуба не дав (Д. Мордовець).
Значення в інших словниках
- віддихатися — відди́хатися дієслово доконаного виду віддиха́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- віддихатися — I відд`ихатисядив. віддихатися. II віддих`атися-аюся, -аєшся і віддихуватися, -уюся, -уєшся, недок., віддихатися, віддихаюся, віддихаєшся і віддишуся, віддишешся, док. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віддихатися — ВІДДИ́ХУВАТИСЯ (відновлювати рівномірне дихання після порушення його внаслідок бігу, напруженої праці тощо), ВІДДИХА́ТИСЯ, ВІДДИХА́ТИ, ВІДДИ́ХУВАТИ рідше, ВІДХА́КУВАТИСЯ розм. — Док. Словник синонімів української мови
- віддихатися — ВІДДИ́ХАТИСЯ див. віддиха́тися. ВІДДИХА́ТИСЯ, а́юся,а́єшся і ВІДДИ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДДИ́ХАТИСЯ, відди́хаюся, відди́хаєшся і відди́шуся, відди́шешся, док. Словник української мови в 11 томах
- віддихатися — Віддихатися, -хаюся (-шуся), -єшся, (-шешся) гл. = віддихати 1. Засапався, ніяк не віддишуся. Словник української мови Грінченка