1. Словник української мови у 20 томах

віддушений

ВІДДУ́ШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до віддуши́ти 1.

Щоб сирна паска була смачною, сир треба брати дуже свіжий, добре віддушений (з навч. літ.);

На Гуцульщині туристів частували овечим сиром, віддушеним у дерев'яній формі (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддушений — відду́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. віддушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до віддушити й віддушитися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віддушений — Відду́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. віддушений — ВІДДУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до віддуши́ти й віддуши́тися 1. Словник української мови в 11 томах