віддушений

відду́шений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до віддушити й віддушитися 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддушений — відду́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. віддушений — ВІДДУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до віддуши́ти 1. Щоб сирна паска була смачною, сир треба брати дуже свіжий, добре віддушений (з навч. літ.); На Гуцульщині туристів частували овечим сиром, віддушеним у дерев'яній формі (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. віддушений — Відду́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. віддушений — ВІДДУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до віддуши́ти й віддуши́тися 1. Словник української мови в 11 томах