віденці

ВІ́ДЕНЦІ, ів, мн. (одн. ві́денець, нця, ч.; ві́денка, и, ж.).

Мешканці Відня.

Були то переважно листи від знайомих віденців і віденок, бо з земляками він майже не листувався (Б. Лепкий);

Ще й через сто років показуватимуть віденці місце, на якому стояв намет султана Сулеймана (П. Загребельний).