1. Словник української мови в 11 томах

віденці

ВІ́ДЕНЦІ, ів, мн. (ві́денець, нця, ч.; ві́денка, и, ж.). Мешканці Відня.

Вона типова віденка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віденці — -ів, мн. (одн. віденець, -нця, ч.; віденка, -и, ж.). Мешканці Відня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. віденці — ВІ́ДЕНЦІ, ів, мн. (одн. ві́денець, нця, ч.; ві́денка, и, ж.). Мешканці Відня. Були то переважно листи від знайомих віденців і віденок, бо з земляками він майже не листувався (Б. Лепкий); Ще й через сто років показуватимуть віденці місце, на якому стояв намет султана Сулеймана (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах