відеречко
ВІДЕРЕ́ЧКО див. віде́речко.
ВІДЕ́РЕЧКО, поет. ВІДЕРЕ́ЧКО, а, с.
Зменш.-пестл. до віде́рце.
Ой у полі озеречко, Там плавало відеречко (з народної пісні);
Напою ж я тебе [коня] із криниці, Де дзвенять відеречка брязкучі (А. Малишко);
Аж за Полярним колом помідори та огірки в теплицях вирощує [Мина Омелькович], без сонця, при світлі північного сяйва! Відеречком, кажуть, землю з тундри носив, а таки свого досяг!.. (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відеречко — віде́речко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відеречко — поет. відеречко, -а, с. Зменш.-пестл. до відерце. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відеречко — див. відро Словник синонімів Вусика
- відеречко — ВІДЕ́РЕЧКО, поет. ВІДЕРЕ́ЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до віде́рце. Ой у полі озеречко. Там плавало відеречко (Нар. лірика, 1956, 261); Напою ж я тебе [коня] із криниці, Де дзвенять відеречка брязкучі (Мал., І, 1956, 65). Словник української мови в 11 томах