відеречко

ВІДЕ́РЕЧКО, поет. ВІДЕРЕ́ЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до віде́рце.

Ой у полі озеречко. Там плавало відеречко (Нар. лірика, 1956, 261);

Напою ж я тебе [коня] із криниці, Де дзвенять відеречка брязкучі (Мал., І, 1956, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відеречко — віде́речко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відеречко — поет. відеречко, -а, с. Зменш.-пестл. до відерце. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відеречко — ВІДЕРЕ́ЧКО див. віде́речко. ВІДЕ́РЕЧКО, поет. ВІДЕРЕ́ЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до віде́рце. Ой у полі озеречко, Там плавало відеречко (з народної пісні); Напою ж я тебе [коня] із криниці, Де дзвенять відеречка брязкучі (А. Словник української мови у 20 томах
  4. відеречко — див. відро Словник синонімів Вусика