відеречко
ВІДЕ́РЕЧКО, поет. ВІДЕРЕ́ЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до віде́рце.
Ой у полі озеречко. Там плавало відеречко (Нар. лірика, 1956, 261);
Напою ж я тебе [коня] із криниці, Де дзвенять відеречка брязкучі (Мал., І, 1956, 65).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відеречко — віде́речко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відеречко — поет. відеречко, -а, с. Зменш.-пестл. до відерце. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відеречко — ВІДЕРЕ́ЧКО див. віде́речко. ВІДЕ́РЕЧКО, поет. ВІДЕРЕ́ЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до віде́рце. Ой у полі озеречко, Там плавало відеречко (з народної пісні); Напою ж я тебе [коня] із криниці, Де дзвенять відеречка брязкучі (А. Словник української мови у 20 томах
- відеречко — див. відро Словник синонімів Вусика