віджилість

ВІДЖИ́ЛІСТЬ, лості, ж.

Абстр. ім. до віджи́лий.

Неспроможність старої системи мови, її віджилість і застарілість засвідчила уже творчість символістів на початку ХХ ст. (з наук.-попул. літ.);

Як би нас не переконували у віджилості книг та журналів, у Центральній Європі зацікавлення інтелектуалів визначаються переважно книгами та часописами (із журн.);

// Непридатність для вжитку, використання внаслідок руйнування; зіпсованість.

Бричка в'їхала в брід коло млина, який вражав своєю віджилістю: його покривлений дах погрожував завалитися, пройми холодно зяяли (Б. Харчук).