віджим

ВІДЖИ́М, у, ч.

спец. Дія і стан за знач. віджима́ти; відтискування, відтискання.

Олію з мезги насіння соняшнику отримують двома методами: віджимом та екстрагуванням (з наук.-попул. літ.);

Для скорочення часу сушіння та витрат електроенергії необхідно дотримуватись того, щоб за допомогою механічних засобів віджиму довести вологість вовни до 30–40 % (з наук. літ.);

Неможливо уникнути відхилень (віджимів), що виникають через недостатню жорсткість окремих елементів, які становлять систему верстат–пристосування–інструмент–деталь (з наук.-техн. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віджим — віджи́м 1 іменник чоловічого роду віджимання віджи́м 2 іменник чоловічого роду інструмент Орфографічний словник української мови