відзнак
ВІ́ДЗНАК, у, ч., рідко.
Те саме, що озна́ка 1.
Літня жінка, дрібна на зріст. Відзнак дивовижної вроди в обрисі обличчя, що помарніло від років і клопотів, оживлюється карими очима (В. Барка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me