відзнак

ВІ́ДЗНАК, у, ч., рідко.

Те саме, що озна́ка 1.

Літня жінка, дрібна на зріст. Відзнак дивовижної вроди в обрисі обличчя, що помарніло від років і клопотів, оживлюється карими очима (В. Барка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me