відзнака

ВІДЗНА́КА, и, ж.

1. Ознака, прикмета, що відрізняє даний предмет, людину і т. ін. від інших предметів, людей.

– Як рослина, що не має в собі нічого, як худобина, що має тільки пару, так і людина: вмерла – і ніякої одзнаки душі її нема (Дніпрова Чайка).

2. Позитивний учинок, діяльність, якими хто-небудь відзначається.

Її постійне прагнення до нових трудових відзнак розуміли не всі (із журн.).

3. Нагорода за заслуги в якій-небудь галузі.

Лікар Храпков удостоюється високої відзнаки від держави – одержує орден! (Іван Ле);

Адже їй присвятив Тарас Шевченко свій “Кобзар”! Не тільки для слави, для відзнаки її, а щоб вона, Марко Вовчок, так само, як він, любила Україну (О. Іваненко);

Шевченківська премія – це найвища мистецька відзнака в Україні (з газ.).

4. Знак, що вказує на звання.

Він переодягся, сховав відзнаки у столик, уніформу в шафу і засів до своєї улюбленої розваги: до математики (О. Маковей);

В жовтому світлі лойовика він устиг безпомилково розібрати відзнаки полковника (Іван Ле і О. Левада);

В Симона замість колишніх офіцерських відзнак лиш сива шапка з довгим червоним шликом... (Б. Антоненко-Давидович).

(1) З відзна́кою – з відмінними оцінками, з найкращими показниками у навчанні та поведінці.

Інститут закінчив [Валерій] з відзнакою. Прийшов на будівництво кмітливим інженером (Микита Чернявський);

Якби не поступив на біофак, він вернувся б у Чернігів і вступив би до педінституту. І теж отримав би диплом з відзнакою (Ю. Мушкетик);

Гуцкова захопила політика, література. У дев'ятнадцять років він з відзнакою закінчив Берлінський університет (з мемуарної літ.);

1952 року Василь Симоненко закінчив з відзнакою середню школу і того ж року став студентом першого курсу факультету журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (із журн.);

(2) На відзна́ку чого – на честь чого-небудь, для відзначення чогось.

Ще, видно, не прочахли стволи гармат, з яких салютували на відзнаку звільнення Львова, ще не розвіявся гіркувато-задушливий дим бойовища, а ми вже знову лаштуємося в дорогу (Є. Доломан);

До стіни пригвинчена мармурова дощечка: “Пам'ятник на відзнаку повернення Києву Магдебурзького права. Споруджено в 1802 р. Архітектор А. І. Меленський” (В. Нестайко);

Вистава “Блакитна троянда” дана на відзнаку 25-ліття літературної діяльності Лесі Українки (з мемуарної літ.).