відзначений
ВІДЗНА́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відзна́чи́ти.
Густо-червоною стрічкою був відзначений шлях від Харкова на Запоріжжя (І. Багмут);
Любимий командир, відзначений Ясногорською, не тільки не викликав у Маковея неприязні, а, навпаки, після свого успіху ще більше виріс в очах телефоніста (О. Гончар);
– Ти вважаєш мене сильною? – здивувалася дівчина. – Так. І ти сама це знаєш. Ти відзначена променем неба, ти – для незвичайної долі (О. Бердник);
Як прийде у славі Він, одзначений ласкою Бога, То тоді твої очі лукаві Не знесуть Його сяйва святого (М. Вороний, пер. з тв. Г. Гейне);
Незадовго до смерті Григора Тютюнника його повісті “Климко” і “Вогник далеко в степу” були відзначені високоавторитетною премією імені Лесі Українки, що присуджується за найвидатніші твори для дітей та юнацтва (з публіц. літ.);
// відзна́чено, безос. пред.
Коли прислали на нас той полк, значить, ми добре їм дошкулили, і, потерпаючи перед таким ворогом, ми тішилися, що здібності наші відзначено, на нас вийшла краща ворожа частина (Ю. Яновський);
Твори Т. Шевченка, котрий відвідував класи Академії мистецтв, було відзначено срібною медаллю (з публіц. літ.).
Значення в інших словниках
- відзначений — відзна́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- відзначений — [в'ідзначеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- відзначений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відзначити. || відзначено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відзначений — Відзна́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відзначений — ВІДЗНА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відзна́чи́ти. Густо-червоною стрічкою був відзначений шлях від Харкова на Запоріжжя (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 28); Бойові заслуги Чапаєва були відзначені в наказі Реввійськради республіки (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах