відзначення

ВІДЗНА́ЧЕННЯ, я, с.

Дія за знач. відзна́чи́ти.

Відзначенням авторського тексту в нашій публікації буде курсив (з газ.);

Уже в ті роки в літературній діяльності, у всьому духовному складі П. Тичини починає виявлятися риса, що заслуговує особливо уважного відзначення. Це – живий інтерес до культур братніх народів (з наук. літ.);

А цей наказ .. обіцяє якусь нову місію і нове відзначення по службі (В. Винниченко);

З нагоди відзначення Дня науки у Національній філармонії України відбулося урочисте засідання (з газ.);

// рідко. Те саме, що відзна́ка 3.

Склав Тарас іспит зрілості з відзначенням (С. Ковалів);

На другій стіні .. – Похвальні грамоти та листи відзначення. – То синові... а то доччині... – каже мати й витирає сльози (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відзначення — відзна́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відзначення — -я, с. Дія за знач. відзначити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відзначення — Відзна́чення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. відзначення — ВІДЗНА́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. відзна́чи́ти. Уже в ті роки в літературній діяльності, у всьому духовному складі Тичини починає виявлятися риса, що заслуговує особливо уважного відзначення. Це — живий інтерес до культур братніх народів (Поезія.. Словник української мови в 11 томах