відзначення
ВІДЗНА́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. відзна́чи́ти.
Уже в ті роки в літературній діяльності, у всьому духовному складі Тичини починає виявлятися риса, що заслуговує особливо уважного відзначення. Це — живий інтерес до культур братніх народів (Поезія.., 1956, 150);
Історики України взяли активну участь у відзначенні 50-річчя першої російської революції 1905-1907 рр. (Розв. науки в УРСР.., 1957, 47).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відзначення — відзна́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відзначення — -я, с. Дія за знач. відзначити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відзначення — ВІДЗНА́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. відзна́чи́ти. Відзначенням авторського тексту в нашій публікації буде курсив (з газ.); Уже в ті роки в літературній діяльності, у всьому духовному складі... Словник української мови у 20 томах
- відзначення — Відзна́чення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)