відзначення

ВІДЗНА́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. відзна́чи́ти.

Уже в ті роки в літературній діяльності, у всьому духовному складі Тичини починає виявлятися риса, що заслуговує особливо уважного відзначення. Це — живий інтерес до культур братніх народів (Поезія.., 1956, 150);

Історики України взяли активну участь у відзначенні 50-річчя першої російської революції 1905-1907 рр. (Розв. науки в УРСР.., 1957, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відзначення — відзна́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відзначення — -я, с. Дія за знач. відзначити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відзначення — ВІДЗНА́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. відзна́чи́ти. Відзначенням авторського тексту в нашій публікації буде курсив (з газ.); Уже в ті роки в літературній діяльності, у всьому духовному складі... Словник української мови у 20 томах
  4. відзначення — Відзна́чення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)