відзолочений

ВІДЗОЛО́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відзолоти́ти.

У 1867 році орган у костьолі Св. Лаврентія-мученика у Жовкві був відзолочений і відлакований (з наук.-попул. літ.);

// відзоло́чено, безос. пред.

Немало церковних бань було відзолочено за Мазепи, й відремонтовано церков, і збудовано нових (Ю. Мушкетик).