відзолочувати
ВІДЗОЛО́ЧУВАТИ, ує, недок., ВІДЗОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док.
1. що. Те саме, що визоло́чувати 1.
Для інтер'єрів у стилі класицизму елементи декору або ліпнину дуже часто намагаються спеціально відзолотити (із журн.).
2. тільки недок., що, чим. Відлискувати золотом; мати золотий відтінок.
Слизькі лини відзолочували жирними боками (Ю. Збанацький);
Первоцвіт глини привільно розглядається на призьбах, відзолочує тіло, зібгане у копалищі, завойовує обшари долівок (І. Калинець).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me