відказаний

ВІДКА́ЗАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відказа́ти.

Майно, відказане на користь релігійної установи, за мусульманським законодавством вважалося власністю цієї установи (з наук.-попул. літ.);

Відказаний батьком лан так і залишився за Гнатом (із журн.);

// відка́зано, безос. пред.

[Марися:] Пройшло скілько днів, батько стали поправляться, як знову получили [отримали] бумагу, що в дворянстві одказано, і зовсім уже занедужали, з сили вибились, нічого не їдять... все зітхають та читають ту проклятущу бумагу... (І. Карпенко-Карий).