відказування

ВІДКА́ЗУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. відка́зувати 2, 4.

Якщо впродовж шести місяців від моменту відкриття спадку відмовоотримувач не відмовився від заповідального відказування, вважається, що він його прийняв (з мови документів);

Не чув Гринькового відказування, хоч Гринько кричав порядно, але не на Петра: відказував на Варвару і присягався, що вона ще здохне до вечора (Л. Мартович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me