відкатниця

ВІДКА́ТНИЦЯ, і, ж., гірн.

Жін. до відка́тник.

Тьотю Катю, що працювала на поверхні відкатницею, трохи причавила вагонетка (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкатниця — відка́тниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. відкатниця — -і. Жін. до відкатник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкатниця — ВІДКА́ТНИЦЯ, і, ж. Жін. до відка́тник. Словник української мови в 11 томах