1. Словник української мови у 20 томах

відквітувати

ВІДКВІТУВА́ТИ див. відквіта́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відквітувати — відквітува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відквітувати — -ує і відквітнути, -не; мин. ч. відквітнув, -тла, -тло; док. Закінчити, перестати квітувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відквітувати — ВІДЦВІСТИ́ (перестати, закінчити цвісти), ВІДКВІТУВА́ТИ, ВІДКВІ́ТНУТИ, ПЕРЕЦВІСТИ́, ВІДЦВІСТИ́СЯ розм.; ВІДКРАСУВА́ТИСЯ (про злакові культури). — Недок.: відцвіта́ти, перецвіта́ти, відцвіта́тися. Словник синонімів української мови
  4. відквітувати — ВІДКВІТУВА́ТИ, у́є і ВІДКВІ́ТНУТИ, не; мин. ч. відкві́тнув, тла, ло; док. Закінчити, перестати квітувати. Вже давно жито відквітувало (Збан., Єдина, 1959, 7); В гаїв зеленій глушині уже конвалії одквітли… (Сос., Близька далина, 1960, 76); *Образно. Словник української мови в 11 томах