відки
ВІ́ДКИ, присл., розм.
Те саме, що зві́дки.
Після страшенного зворушення я .. не знав, де я, що зо мною діється й відки я тут узявся (І. Франко);
– Відки Зоня знає, з якої вона хати? (Леся Українка);
На покуті, в блакитному промінні, що лилося не знати відки, Славко побачив велику трипелюсткову квітку (О. Бердник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відки — пр., звідки, <�з>відкіля, <�з>відкіль, з яких сторін <�країв>. Словник синонімів Караванського
- відки — присл., діал. Звідки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відки — ві́дки звідки (Лучук) (ст): Відки ти знаєш, що завтра від'їжджаю, я це хотіла затримати в таємниці (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- відки — Ві́дки, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відки — ВІ́ДКИ, присл., діал. Звідки. Після страшенного зворушення я.. не знав, де я, що зо мною діється й відки я тут узявся (Фр., II, 1950, 63); — Відки Зоня знає, з якої вона хати? (Л. Укр., III, 1952, 654). Словник української мови в 11 томах
- відки — Відки нар. = відкіль. Відки йдете? — З під Дунаю. Гол. І. 98. Словник української мови Грінченка