1. Словник української мови у 20 томах

відклеєний

ВІДКЛЕ́ЄНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відкле́їти.

Мати удає, ніби не пізнає синів, питає, чого цим дядькам треба, а вони захоплюються своїм маскарадом ще більше, змінюють свої тоненькі голоси на грубі, чоловічі, аж поки не спаде в когось одклеєний вус, і тоді мати здивовано впізнає свого Сашка чи Костика (Б. Антоненко-Давидович);

Лежить на столі бутафорський парик [перука], Одклеєні вуса й козацька чуприна (І. Нехода);

Через якийсь час борода була відклеєна, і присутні впізнали, хто грав Діда Мороза (із журн.);

// відкле́єно, безос. пред.

Представники органів контролю накладають штрафи на підприємців, якщо акцизну марку товару надірвано чи частково відклеєно (з мови документів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відклеєний — відкле́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відклеєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відклеїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відклеєний — ВІДКЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкле́їти. Лежить на столі бутафорський парик, Одклеєні вуса й козацька чуприна (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 105). Словник української мови в 11 томах