відклеєний
ВІДКЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкле́їти.
Лежить на столі бутафорський парик, Одклеєні вуса й козацька чуприна (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 105).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відклеєний — відкле́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- відклеєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відклеїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відклеєний — ВІДКЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відкле́їти. Мати удає, ніби не пізнає синів, питає, чого цим дядькам треба, а вони захоплюються своїм маскарадом ще більше, змінюють свої тоненькі голоси на грубі, чоловічі, аж поки не спаде в когось одклеєний вус... Словник української мови у 20 томах