відкличний
ВІДКЛИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який містить відклик (у 1 знач.).
Якщо банківська гарантія є відкличною, то гарант має право відкликати її в будь-який момент (з мови документів);
Відкличний документ.
2. рідко. Який має здатність активно відгукуватися, реагувати на що-небудь, не байдужий до чогось.
У поета, натури емоційної, відкличної на все, що діється довкола, найближчим другом стає передусім папір (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відкличний — відкли́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- відкличний — -а, -е. Який містить відклик. Відклична грамота — документ, у якому уряд однієї держави повідомляє уряд іншої держави про відкликання дипломатичного представника. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відкличний — ВІДКЛИ́ЧНИЙ, а, е. Який містить у собі відклик. ◊ Відкли́чна гра́мота — документ, у якому уряд однієї держави повідомляє уряд іншої держави про відкликання дипломатичного представника. Словник української мови в 11 томах