1. Словник української мови в 11 томах

відкличний

ВІДКЛИ́ЧНИЙ, а, е. Який містить у собі відклик.

◊ Відкли́чна гра́мота — документ, у якому уряд однієї держави повідомляє уряд іншої держави про відкликання дипломатичного представника.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкличний — відкли́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відкличний — -а, -е. Який містить відклик. Відклична грамота — документ, у якому уряд однієї держави повідомляє уряд іншої держави про відкликання дипломатичного представника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкличний — ВІДКЛИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який містить відклик (у 1 знач.). Якщо банківська гарантія є відкличною, то гарант має право відкликати її в будь-який момент (з мови документів); Відкличний документ. 2. рідко. Словник української мови у 20 томах