відколення

ВІДКО́ЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. відколо́ти 1, 2 і відколо́тися 1.

Залежно від сили і кута удару є різні види перелому кісток передпліччя: відколення краю або половини головки, роздроблення головки, перелом шийки (з наук. літ.);

Свідки звернулися до МНС із повідомленням про відколення крижини, на якій перебували кілька рибалок (з газ.);

// Те, що відкололося від чогось, або місце відколу.

Використання сайдингу дозволяє замаскувати нерівності стін, приховати тріщини і відколення (з мови реклами).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me