відколений
ВІДКО́ЛЕНИЙ див. відко́лотий.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відколений — відко́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- відколений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відколоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відколений — Відко́лений і відко́лотий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відколений — ВІДКО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відколо́ти. Словник української мови в 11 томах