відколений

ВІДКО́ЛЕНИЙ див. відко́лотий.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відколений — відко́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відколений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відколоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відколений — Відко́лений і відко́лотий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. відколений — ВІДКО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відколо́ти. Словник української мови в 11 томах