відкритість
ВІДКРИ́ТІСТЬ, тості, ж.
Властивість і стан за знач. відкри́тий 4–10.
Простір та відкритість степів дає нам оце відчуття – що йдемо по планеті (О. Гончар);
– В пляшці, панове, і правда, і щирість, і одкритість душі. І приятельство, – сказав Лащ (І. Нечуй-Левицький);
Молодь вдячно відгукується на довірливість, чесність, граничну відкритість (з газ.);
Ніхто не знав, ким буде, яка висока (або й нікчемна) доля його жде, – і в цьому була вся принадність життя, його відкритість і приступність (П. Загребельний);
Критерієм глобалізації, за яким прийнято характеризувати стан окремих держав, є рівень відкритості їх національних економік (з публіц. літ.);
Сосна печалі виросте у серці, голками вп'ється у відкритість ран (М. Вінграновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відкритість — відкри́тість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- відкритість — [в'ідкрит'іс'т'] -тос'т'і, ор. -т'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- відкритість — -тості, ж. Властивість і стан за знач. відкритий 7-9). Відкритість системи (виробу) — властивість системи (виробу), що дозволяє її модифікувати чи розширювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відкритість — Відкри́тість, -тости, -тості, -тістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відкритість — ВІДКРИ́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість і стан за знач. відкри́тий 7-9. Словник української мови в 11 томах