відкричати
ВІДКРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док.
Закінчити, перестати кричати.
Відкричали в степу чорні ворони (з переказу);
Суфі давно відкричав останній повечірній азан, а люди все гули (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me