відкричати

ВІДКРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док.

Закінчити, перестати кричати.

Відкричали в степу чорні ворони (з переказу);

Суфі давно відкричав останній повечірній азан, а люди все гули (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me