відкришений

ВІДКРИ́ШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відкриши́ти.

Відкришені від булки шматочки він посилав до рота (із журн.);

// у знач. прикм. Який відкришився.

Посмішку юної красуні трішки псував відкришений шматочок переднього зуба (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкришений — відкри́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови