відкришений
ВІДКРИ́ШЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відкриши́ти.
Відкришені від булки шматочки він посилав до рота (із журн.);
// у знач. прикм. Який відкришився.
Посмішку юної красуні трішки псував відкришений шматочок переднього зуба (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відкришений — відкри́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови