1. Словник української мови у 20 томах

відкручений

ВІДКРУ́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відкрути́ти.

Перед терасою пустував, вириваючись із відкрученого крана, розбишака-струмок (О. Донченко);

Недалеко від землянок Тур, Підвисоцький і кілька партизанів пораються біля відкручених частин сорокасемиміліметрових гармат, що були на підірваних німецьких танках і броньовиках (М. Стельмах);

На столі лежали деталі, відкручені від телевізора (з газ.);

* У порівн. В неї голос затрусивсь, неначе одкручена .. струна (І. Нечуй-Левицький);

// відкру́чено, безос. пред.

Полковник і осавул ще раз оглянули ридван – скриньку було одкручено од ланцюга (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкручений — відкру́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відкручений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відкрутити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкручений — Відкру́чений, -на, -не ! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. відкручений — ВІДКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкрути́ти; // У знач. прикм. Перед терасою пустував, вириваючись із відкрученого крана, розбишака-струмок (Донч., VI, 1957, 518); *У порівн. В неї голос затрусивсь, неначе одкручена.. струна (Н.-Лев., III, 1956, 331). Словник української мови в 11 томах